20 квітня 2017 року відбулася чергова зустріч міжпредметної творчої групи вчителів основ здоров’я за темою «Вплив національного менталітету у формуванні культури здоров’я українців». Вчителі побували у місті Бердичеві, де відвідали навчально-виховний комплекс «Школа-гімназія-ліцей» №10. Колектив цікаво і яскраво презентував свій заклад. Дякуємо колегам за щирість та гостинність. А також вчителі відвідали музей Джозефа Конрада, що знаходиться на території монастиря Кармелітів, познайомилися з історією міста Бердичева, його пам’ятними і визначними місцями. Зустріч пройшла цікаво та плідно.
МАЛА І ВЕЛИКА БАТЬКІВЩИНА
Що сприяє розвитку національно-патріотичного виховання: рідна домівка, батьківська мудра порада, традиції та звичаї нашого народу чи повага до символів своєї держави?!! Так, з усього цього виростає патріотизм. Розвитку патріотичного виховання дітей сприяє проведення масових позакласних заходів, а інколи досить почути про одну життєву долю вояка-патріота українця і пробудити у присутніх свідому причетність до цілої історії своєї землі. А сьогодні ми запрошуємо до гостини пам’ять. Саме вона, крізь віки, здатна донести до нас події, які пережили наші предки. І допоможе в цьому всім відома форма виховної роботи звичайна заміська екскурсія в м. Бердичів Житомирської області.
Наша група вчителів на чолі з методистом управління освіти Вихівською Г.Б. зупинилися біля старовинної архітектурної пам’ятки ХІІ століття, яка за історичним подіями змінювали своє призначення із фортеці до монастиря. Дізнаємося пізніше, що споруда пов’язана із відомим родом Тишкевичів. А далі ціла історія. Ми дізнаємося про першу появу на бердичівській землі «кармелітів босих», римо-католицького собору, про сумну історію зникнення ікони Божої Матері Бердичівської…
Бердичів – місто чотирьох культур. Нам пощастило відвідати музей відомого британського письменника Джозефа Конрада із інтерактивною експозицією, створеного за підтримки української влади та Міністерства культури і національної спадщини Польщі. Виходець з бердичівською землі, поляк за походженням, людина, якій із сімнадцяти років прийшлося прокладати самостійний шлях у життя… Досконало знав чотири мови: польську, французьку, англійську, українську. Останній він ніколи не зраджував. Опанувавши морську справу, став капітаном торгівельного корабля. Мандрував, багато вчився, писав і не помічав як його ім’я стає дедалі відоміше у Великій Британії… Проте його ніколи не покидала думка повернутися до своєї маленької і великої батьківщини…
В програмі відвідин Бердичева, як потім ми переконалися, це не останнє цікаве місце, з яким ми зустрічалися із захопленням і переконувалися не один раз – це українська історія, моя земля, історія мого народу.. Культові споруди, які досі функціонують і збирають свої приходи, збирають не один десяток, сотню екскурсантів, вражають своїм архітектурним стилем, своїм походженням, своєю історією. І як жахливо, що за радянських часів вони мало не зникли: одних перетворювали у складські приміщення, інші перебудовували в спортзали, професійні школи, кабінети чиновників, руйнуючи їх красу та велич.
Такими перед нашими очима постали римо-католицький Варваринський костел , де свого часу вінчався із коханою Евеліною Ганською французький письменник Оноре де Бальзак; собор святого Миколая Чудотворця. Проте скільки їх було просто хижацькі знищено комуністичною владою. І ця краплина почутої нами історії спонукає до роздумів про справжній національний здобуток, самостійність у своїх національних справах, житті, про істинний патріотизм.
Попереду нас очікували педагоги та учні навчально-виховного комплексу «Школа-гімназія-ліцей» №10. Цікава зустріч з колегами , однодумцями , справжніми майстрами своєї справи, презентація учнівської команди «Економія. Енергія. Екологія», чудова екскурсія по закладу. І тут байдужих не було: записи в блокноти, знайомство з досвідом, фотографування.
І знову нас чекає екскурсовод у музеї історії міста Бердичів, після якої ми зрозуміли чому до початку ХХ століття м. Бердичів був одним із п’яти найвідоміших та розвинутих міст України після Одеси, Харкова, Києва… Історичні постаті відомі і маловідомі, проте їх внесок неоцінений для нашого пізнання великої і маленької Батьківщини. Відомі полководці, поети,письменники, художники, спортсмени, тренери, заможні мешканці міста, які жили тут і багато зробили для його процвітання.
В місті від початку його заснування було багато євреїв. Це були лікарі, торгівці, кравці, пивовари, аптекарі, вчителі…і звичайні маленькі і дорослі мешканці Бердичіва. Страшні події Другої світової війни у 1941-1944 роках чорним птахом забилися в віконця кожної еврейської родини. Наказ Геббельса знищувати всіх «юдів» швидко охопило містечко. Знайшлися смійливі люди, які забирали єврейських діток до себе, переховували жінок. Прізвища цих сміливих городян викарбовано сьогодні на стіні в музеї Єврейства, який ми теж не могли не відвідати. З сумом і печаллю змінюються кадри на моніторі. Звук метроному. Скорбота. Бо більше 15 тисяч мирного єврейського населення було вивезено за місто, на аеродром, де радянськими військовополоненими за наказом фашистської влади були вириті рови для розстріляних ні в чому не повинних євреїв. А потому, відряджали команду німецьких солдат добивати напівживих дітей лопатами. Як засвідчив екскурсовод, лишилися свідки тих жахливих часів. До сьогодні вони не можуть забути весь жах голокосту . Так і це краплина нашої з вами історії. Єврейська мудрість говорить «Ми маємо жити сьогоднішним днем, бо вчорашній день вже відійшов і він не повернеться, а завтрашній може не наступити».
Ми всі поверталися з Бердичева переповнені емоціями. Кожен зробив своє відкриття і свої висновки . Патріотизм це не тільки гарні гасла, вишиванка і колоритна панорама національних традицій. Це ще здатність без остраху захищати своє національне, бачити в усьому причетність і ні в якому разі не забувати хто ми. Ми виховуємося на спадщині, ми маємо її берегти, пам’ятати і нікому не давати права знищувати нашу історію і пам'ять про неї. В цьому справжній патріотизм: в дні минулому, в сьогоденні, щоб бути впевненим в майбутньому.
Вчитель Шепетівської школи-гімназії Кравчук О.В. 24 квітня 2017 року |
