Четвер, 21.09.2017, 11:43
Вітаю Вас Гість | RSS

Шепетівський ММК

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть Ваш рівень володіння ІКТ
Всього відповідей: 102
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Статистика




Счетчик посещений Counter.CO.KZ - бесплатный счетчик на любой вкус!
Годинник


Географія

Методичні рекомендації з географії на 2016-2017н.р.

       У 2016/2017 навчальному році у 6–8 класах загальноосвітніх навчальних закладів навчальний предмет «Географія» вивчатимуть за навчальною програмою, укладеною відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392.

       До зазначеної навчальної програми було внесено зміни, що затверджені наказом МОН України від  29 травня 2015 р. № 585. Оновлені програми розміщено на офіційному веб-сайті МОН України [www. mon.gov.ua].

      Для вивчення предмета у 6–7 класах загальноосвітніх навчальних закладах рекомендуємо використовувати інструктивно-методичні рекомендації попередніх років (листи МОН України від 01.07.2014 № 1/9-343 та від 26.06.2015 р. № 1/9-305).

      Вивчення географії у 8 класі (курс «Україна у світі: природа, населення») спрямоване на формування науково-географічної картини своєї країни як складника світової спільноти держав на основі комплексного її вивчення. Цей курс допомагає учневі усвідомити себе громадянином України, сформувати знання про природу та населення країни, свого регіону, виховати повагу до українського народу, його культури. Особлива роль географії у 8 класі полягає у її значному світоглядному потенціалі й тісних взаємозв'язках змісту із сучасністю та особистим досвідом учнів. Важливим принципом побудови змісту курсу є інтеграція, що реалізується в поєднанні фізико- та суспільно-географічних складників під час вивчення природних комплексів і населення України та свого регіону з урахуванням уже здобутих знань про природу материків і океанів, населення країн світу з курсу географії, що вивчався у 7 класі.

      Програма курсу географії у 8 класі «Україна у світі: при­рода, населення» розрахована на 70 годин (2 години на тиждень), з яких 6 годин є резервними, й складається зі вступу і п’яти розділів: «Географічна карта та робота з нею»; «Географічний простір України»; «Природні умови і ресурси України»; «Населення України та світу»; «Природа та населення свого адміністративного регіону».

      У вступі учні ознайомляться з об’єктами і методами досліджень фізичної та суспільної географії України, сучасними географічними дослідженнями, джерелами географічних знань.

      Розділ «Географічна карта та робота з нею», на вивчення якого виділено 6 годин, спрямований на формування в учнів картографічної грамотності (уміння користуватися планами, географічними та топографічними картами та іншими джерелами інформації). Основні цілі і завдання цього розділу — навчити учнів розуміти, читати й знати карту.

     Під час знайомства з навчальним матеріалом доцільно використовувати різні види географічних карт та комплекти топографічних карт. Уся робота, проведена з настінними картами на уроці, має супроводжуватися синхронною роботою з відповідними картами атласу (самостійні роботи, індивідуальні завдання, практичні роботи, дослідження тощо). Картознавча компетенція є складовою просторової компетентності.

      Розвиток в учнів цілісного уявлення про географічний простір дуже важливий за того величезного і безсистемного потоці інформації, у який «занурені» діти, і який формує в них мозаїчну картину світу. Відповідно до цілей і напрямків модернізації освіти реалізується нова концепція змісту географічної освіти з переходом від окремого (розділеного) вивчення фізичної та соціально-економічної географії до інтегрованого курсу.

       Уже в розділі 2 «Географічний простір України» учні знайомляться з політико-економічними поняттями: «державний лад», «адміністративно-територіальний устрій», «економіко-географічне положення», «політико-географічне положення», «геополітика», «державний кордон» тощо. Такі поняття для учнів є новими, тому доцільно їх пояснення супроводжувати показом на карті, демонструванням малюнків, схем, наведенням прикладів. У цьому розділі восьмикласники знайомляться з картою годинних поясів, вчаться визначати місцевий і поясний час у різних містах і країнах світу.

       Значна увага приділена ознайомленню учнів з природними умовами і ресурсами нашої країни (розділ 3 «Природні умови і ресурси України»). Знайомлячись з об’єктами природи, процесами та явищами, які характерні для України, необхідно використовувати ускладнені завдання, що мають творчу спрямованість (спроектувати, спланувати, спрогнозувати тощо). Їх застосування розвиває позитивну навчальну мотивацію, сприяє глибшому знайомству з предметом.

       Знайомство восьмикласників з розділом «Населення України та світу» має свої особливості і повинно будуватися як жива розповідь про населення тієї чи іншої території. Картини життя населення, які створює вчитель на уроці, потрібно об’єднати з кількісними показниками, до яких належать щільність населення, його кількість, народжуваність, смертність тощо.

        Доцільно розкрити основні ознаки розміщення населених пунктів, їх види і типи в різних країнах світу. При цьому необхідно враховувати національні особливості, оскільки вони мають економічне значення (трудові навички, відмінності в освіті, технічній кваліфікації). Особливу увагу необхідно звернути на поділ населення на міське і сільське, їх відсоткове співвідношення.

       Вивчаючи населення України і світу, доцільно посилити соціальні аспекти: расові, національні та релігійні проблеми; зайнятість та якість і рівень життя населення. Метою вивчення теми є знайомство учнів з новими поняттями («демографічна політика», «релігійний склад», «статевовікова структура» тощо). Особливу увагу необхідно звернути на вміння отримувати інформацію з географічних, статистичних і картографічних джерел. Робота з ними ведеться на уроках і передбачена домашніми завданнями. Також слід звернути увагу учнів на сучасні міграційні процеси в Україні, які є наслідком військово-політичних подій на сході та півдні нашої держави.

       Велика роль у вивченні географії України належить регіональному компоненту, що сприяє підвищенню ефективності освіти, розвитку і вихованню школярів на місцевому матеріалі. Кількість навчальних годин, відведених на реалізацію регіонального змісту, становить у 8 класі  5 годин. Матеріали регіонального змісту «Природа та населення свого адміністративного регіону» можуть вивчатися окремим блоком або бути розосереджені по всьому курсу, відповідно до логіки і послідовності вивчення тем.

         У цьому курсі рекомендуємо широко використовувати міжпредметні зв’язки, що дозволить формувати цілісний образ регіону і вирішувати низку завдань:

  • виховувати повагу і любов до малої Батьківщини як частини України через пізнання природи, культури, традицій рідного краю;
  • формувати особистісне ставлення до нього, громадянську позицію, розуміння необхідності турботи і бережливого ставлення до культурної спадщини і природи; на прикладі свого регіону формувати розуміння територіальних аспектів соціально-економічних і геоекологічних проблем;
  • розглядати особливості і закономірності географічних процесів на локальному, регіональному і глобальному рівнях, формувати уявлення про єдність і цілісність географічних процесів, пояснювати їх особливості і закономірності прояву.

       Вивчення свого адміністративного регіону (району) має будуватися на основі активної самостійної роботи школярів, застосування пошукових методів та дослідницької роботи. Ознайомлення школярів з географією свого краю сприяє реалізації компетентнісного підходу, який пов’язує рівень навченості зі здібністю розв’язувати проблеми різної складності на основі здобутих знань. Без сумніву, навчити пояснювати явища навколишньої дійсності, їх суть, причини, взаємозв’язки, орієнтуватися у ключових проблемах сучасного життя, орієнтуватися у світі духовних цінностей можна значно ефективніше, долучаючи до цього знання природних і соціальних особливостей свого регіону.

       Використання краєзнавчого матеріалу сприяє зближенню школи з життям, посилює її культурний вплив на населення регіону і забезпечує кращу підготовку учнів до практичної діяльності після закінчення школи.

       Планування практичної частини курсу «Україна у світі: при­рода, населення» має здійснюватися з урахуванням практичних робіт, досліджень, проектів, представлених у програмі.

       Практичні роботи — невід’ємна складова процесу навчання географії, виконання яких сприяє формуванню географічних умінь, навичок, способів
діяльності.

       Учитель може самостійно обирати характер практичних робіт для досягнення запланованих результатів відповідно до програми.

       Різноманіття практичних робіт породжує потребу в їх класифікації. Одним з найбільш популярних підстав класифікації є рівень пізнавальної самостійності учнів:

  • репродуктивний — передбачає відтворення знань у знайомій учням ситуації або вміння учня діяти за зразком;
  • частково-пошуковий — передбачає вміння учня здійснити перенесення знань і умінь, застосувати знання під час  вирішенні завдань з дещо зміненими умовами;
  • творчий.

       За місцем виконання роботи можуть бути «класними», тобто виконуватися безпосередньо на уроці. Домашні роботи можуть виконуватися не тільки вдома, а й у бібліотеці, музеї, комп'ютерному класі, на місцевості тощо.

      Практичні роботи відрізняються і за тривалістю часу на їх виконання. Наприклад, на виконання роботи № 1 (визначення напрямків, відстаней, площ, географічних і прямокутних координат, висот точок за топографічною картою), практичної роботи № 3 (аналіз карти годинних поясів світу. Розв’язування задач на визначення часу), практичної роботи № 4 (установлення за картами (тектонічною, геологічною, фізичною) зв’язків між тектонічними структурами, рельєфом, геологічною будовою та корисними копалинами у межах України), практичної роботи № 9 (складання порівняльної характеристики природних зон України) доцільно виділяти академічну годину часу (урок).

       Практичні роботи, які передбачають позначення об’єктів на контурних картах, доцільно виконувати під час їх вивчення, характеристики чи аналізу (практичні роботи № 2, № 7, № 10).

      Виконання практичних робіт № 5 (визначення вологості повітря за заданими показниками), № 6 (встановлення особливостей клімату різних регіонів України за аналізом карт та кліматичних діаграм), № 8 (порівняльний аналіз різних типів ґрунтів України), № 11 (обчислення показників природного та механічного руху населення в різних регіонах України), № 12 (аналіз стате-вікових пірамід України та окремих країн світу) потребують додаткових географічних джерел інформації (статистичні матеріали, картограми і картодіаграми, графіки, діаграми), здійснення розрахунків, аналізу отриманих результатів тощо. Одним із найскладніших організаційних питань підготовки таких практичних робіт є підбір джерела інформації, що забезпечує учнів необхідними знаннями на доступному їм рівні сприйняття. Від цього значною мірою залежить і зміст, і форма проведення роботи.

      Доцільно на засіданнях предметних методичних об’єднаннях розглянути зміст практичних робіт та визначити перелік навчально-тренувальних і підсумкових робіт. Усі практичні є обов’язковими для виконання учнями. Перевіряє й оцінює практичні роботи вчитель на власний розсуд: у всіх учнів чи вибірково. У кожному семестрі обов’язково оцінюються дві практичні роботи, які також обирає вчитель.

      Крім практичних робіт, програмою передбачено проведення досліджень, мета яких — долучити школярів до самостійної творчої діяльності.

     Якщо за частково-пошукового методу учні шукають відповідь на проблемне питання під керівництвом і за допомогою вчителя, то за дослідницького методу проблемні завдання діти виконують самостійно. Вони здійснюють пошукову діяльність (самі шукають шлях, вирішують проблему). Зазвичай проблемні питання ставлять безпосередньо на уроці. Проблемні питання та завдання можуть бути розраховані і на більш тривалий час. Це в основному завдання з краєзнавчої роботи. Учні збирають фактичний матеріал, обробляють, систематизують його, аналізують, представляють отримані результати. Виконання таких завдань дає можливість ознайомити учнів з методами наукового пізнання, у результаті чого учні здобувають нові знання.

     Вивчення розділів (тем) завершується підбиттям підсумків. На цьому етапі важливо не стільки узагальнити вивчений матеріал, показавши, які знання здобули учні, скільки підбити підсумки навчальної діяльності всього класу. З метою розвитку рефлексивної діяльності учнів важливо звернути увагу восьмикласників на те, як вони організовували свою роботу і як вони самі її оцінюють.

     Завершувати вивчення курсу рекомендуємо екскурсією, під час якої учні знайомляться з природними об’єктами своєї місцевості, досліджуватимуть вплив природи на життя, господарювання та побут населення.

    Під час вивчення курсу географії у 8 класі («Україна у світі: природа, населення») будуть використовуватись підручники-переможці ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, що були вибрані загальноосвітніми навчальними закладами та затверджені наказом МОН від 25.05.2016 № 585 до видання за державні кошти.

     Нові підручники «Географія. 8 клас» створені відповідно до зазначеної вище навчальної програми з географії, зміст якої спрямовано на формування науково-географічної картини своєї держави як складника світової спільноти держав на основі комплексного її вивчення. Кожен з підручників має свої особливості викладення навчального матеріалу, дидактичні засоби посилення змістовних ліній та форми організації інтерактивної навчально-пізнавальної діяльності учнів.

      Повний зміст методичних рекомендацій - rekomendaciji_geografija_2016-2017.doc


Всеукраїнський соціальний проект „Вільний доступ до науково-популярних джерел інформації”

    Лист МОН України від 06.02.2014 №2/4-13-157-14 - List_MON_24-13-157-14.docx

    ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОГО ПРИРОДНИЧОГОЖУРНАЛУ ДЛЯ ДІТЕЙ “КОЛОСОК” У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ГЕОГРАФІЇ geografija.pdf

    Використання матеріалів журналу „КОЛОСОК” та газети „КОЛОСОЧОК” у професійній діяльності учителів природознавства

Розділ

Тема

№ та назва газети

№ журналу, автор, назва статті

Вступ

Науки, що вивчають природу

№5/2012 „Як стародавні люди уявляли собі землю?”

 

Методи вивчення природи. Обладнання для вивчення природи

№ 18/2012 „Як ми пізнаємо світ”

№ 9/2013 „Повітря і твоє здоров`я”

№ 13/2013 „ Народні способи вимірювання”

№ 3/2013 „Мікроскоп”

 

№ 3/2009, Дарія Біда, „Палітра планети Земля”

№ 1/2010, Валерій Соболь, „ Його величність мікроскоп”

№ 4/2011, „Все менше, менше, ще, іще менше”

№№ 1,2/2012, Ярина Колісник, „Першовідкривачі невидимого світу. Частина 1,2”

№№ 1,2/2012, Софія Апуневич, „Історія  розвитку телескопів. Частина 1,2”

№ 3/2012, Валерій Старощук, „Великийандроннийколайдер”

№ 3/20012, Дарія Біда, „І все ж вона обертається!”

№№ 5,6 /2012, Надія Кріт, „Обрати правильний шлях, або Дещо про навігацію. Частина 1,2”

Тіла, речовини та явища навколо нас

 

Тіла навколо нас. Характеристики тіла, їх вимірювання

№ 32/2013 „Сніг на полях”

№ 9/2012, Віктор Мясников, „Дивовижні неорганічні речовини і матеріали”

Речовини. Фізичні властивості речовин. Властивості твердих тіл, рідин і газів

№ 32/2013 „Сніг на полях”

 

 

№ 9/2012, Віктор Мясников, „Дивовижні неорганічні речовини і матеріали”

№ 4/2006;Ілля Гельфгат, „І знову про воду…”

№ 1/2011, Дарія Біда, „Піна та пінка”

№ 3/2011, Дарія Біда, „ Про що розповіла свічка”

№ 4/2011, Дарія Біда, „Кока-кола” на службі в юних експериментаторів”

№ 11/2012 (стор.15), „Що ти знаєш про воду?”

Атоми і хімічні елементи

№ 16/2012 „Досліджуємо воду”

 

№ 12/2012, Олена Крижановська, „Кам’яний лід”

№ 5/2006, Сергій Малинич, „Незвичайний мікроскоп”

 № 4/2010, Артур Мерлін,„Школа чарівної пляшки”

№ 1/2006, Юрій Головач, „ Якщо атом порожнистий, то чому цегла така тверда? ”

№ 3/2008, Світлана Літковець, „Молекули задоволення, застереження, спілкування”

№ 6/2011, „День народження молекули”

Чисті речовини та суміші

№ 27/2012 „Хімічні досліди на кухні”

 

Явища природи

№ 32/2012 „Арктика”

№ 17/2012 „Весна”

№ 18/2012 „Літо”

№ 19/2012 „Осінь”

№ 20/2012 „Зима”

№ 5/2013 (додаток), чайнворд №16/2013 „Літо-літечко”

№ 7/2014 „Ой весна, весна, днем красна!”

№ 3/2008, Світлана Літковець, „Молекули задоволення, застереження, спілкування”

№ 3/2011, Дарія Біда, „ Про що розповіла свічка”

№ 5/2006, Сергій Зиков, „Повне сонячне затемнення”

№ 6/2006, Дарія Біда, „Часткове місячне затемнення”

№ 9/2011, Валерій Старощук, „Скільки кольорів у веселки?”

№ 9/2013, Дарія Біда, „Як добути вогонь? Частина 2”

№ 4/2010, Тетяна Суворова, „Як прожити без тертя”

№ 5/2008, Олег Орлянський, „Три обличчя маси”

№ 1/2006 (стор.14), ЛАБОРАТОРІЯ „КОЛОСКА”: Проталина біля стовбура дерева. Дослід Франкліна

№ 4/2006,Ілля Гельфгат, „І знову про воду…”

№ 5/2006, Людмила Супруненко, „Вода з повітря”

№ 4/2006,  Валерій Старощук, „Електричні явища” ЛАБОРАТОРІЯ „КОЛОСКА”: Слухняне кільце

№ 6/2006,  Валерій Старощук, „Блискавка” ; „Школа Робінзона Крузо. Як поводити себе під час грози”

Повторюваність явищ. Взаємозв'язок явищ у природі

№7/2012 „Рік з життя лелеки”

№ 19/2012 „Квітковий годинник”

№ 22/2013 „Як тварини готуються до зими?”

№ 7/2014 „Ой весна, весна днем красна!”

 

 

Міні-проект. Опале листя: користь чи шкода?

№ 21/2013 „Як зимують дерева?”

 

Всесвіт
 

Поняття сузір’я. Значення зоряного неба в історії людства

№ 11/2012 „Сузір`я зоряного неба”

№ 21/2013(додаток), кросворд

 

№ 2/2006, Дарія Біда„Легенди зоряного неба”

№№ 1,2/2009, Олександр Прокоф’єв та Леонід Кирик „Сузір’я на монетах”

Небесні тіла

№ 13/2012 „Хвостата  мандрівниця”

№ 6/2013, Лабораторія КОЛОСКА. Рецепт комети

№ 11/2012, Олександр Шевчук, „Мандрівні світила”

Зоря – самосвітне небесне тіло

 

№ 4/2011, Дарія Біда, „Зоря на ймення Сонце”

Зоряні системи – галактики

 

№ 1/2006, „Спіралі: маленькі, великі, гігантські”

№ 5/2010, Дарія Біда, „Велика симфонія Всесвіту”

Відмінності між зорями

 

№ 12/2012, Олександр Шевчук, „ Дивні або кваркові зорі”

№ 10/2012, Олександр Шевчук, „ Маленьке чудо – нейтронна зоря”

Сонячна система. Відмінності між планетами

№ 8/2014 „Скільки планет у сонячній системі?”

 

№ 1/2006,„Володар кілець”,

№ 6/2010, Дарія Біда,„Голки, нитки і древні етруски”

№№ 1,2/2008, Дарія Біда,„Скільки планет у Сонячній системі?”

№ 4/2008, Світлана Вольська, „Сперечалися планети…”

№ 9/2011, Олександр Шевчук, „Розповідь перша: родовід планет. Перші відкриття”

№ 8/2013, Ольга Возна, „Подорожуючи Сонячною системою”

№ 2/2014, Олександр Шевчук, „У полоні кілець”

№ 1/2014, Олександр Шевчук, „Гігант з червоною ознакою”

№ 12/2013, Олександр Шевчук, „Скарби червоної планети”

№ 11/2013, Олександр Шевчук, „Сестра Землі”

№ 10/2013, Олександр Шевчук, „Найменший брат у сонячній планетній родині”

Всесвіт та його складові

№4/2012 „На чому тримається Земля?”

№5/2012 „Як стародавні люди уявляли собі землю?”

 № 4/2010, ЕрікХог, „Скільки років Всесвіту?”

 №№ 1,2/2012, Олександр Шевчук, „Темні барви Всесвіту. Частина 1,2”

№ 3/2012, Валерій Старощук, „Великийандроннийколайдер”

№ 09/2013, Ольга Возна, „Тест для астроерудитів”

№ 07/2013, Ольга Возна, „На помилках вчаться”

№ 06/2013, Ольга Возна, „Астрономічнийквест”

 

Астрономія – наука, що вивчає Всесвіт

 

№ 8/2011, Олександр Шевчук, „Праця,з якої починається астрономія як точна наука”

№ 12/2011,  Ірина Мороз,  „Зоряний слід ”

№ 2/2012, Надія Кріт, „Батько географії”

№ 3/2012, Дарія Біда, „І все ж вона обертається!”

 

Людина і Всесвіт

 

№ 6/2007, Сергій Андрієвський, „Пошуки життя”

№ 5/2009, Ольга Смик, „Достукатися до зірок”

 

Методи та засоби астрономічних досліджень

 

№ 1/2007, Сергій Малинич, „Обсерваторія на вулкані”

№ 2/2009, Ігор Любицький, „Загадки астрономії”

№ 4/2009,  Дарія Біда, „Астрономічні загадки та пророцтва”

№ 5/2009, Сергій Малинич, „Зіркі очі планети”

№ 7/2011, Дарія Біда, 
„Бачу Землю! ”

№ 10/2011, Дарія Біда,„Побачити невидиме. Частина 1”

№ 10/2011, Олександр Шевчук, „Розповідь друга: Як знаходять екзопланети”

№ 12/2011, Надія Кріт, „Як виміряли Землю”

№ 12/2011, Ірина Мороз, „Зоряний слід ”

№ 12/2011, Олександр Шевчук, „Космічні місії з пошуку екзопланет”

№№ 1,2/2012, Софія Апуневич,„Історія розвитку телескопів. Частина 1,2”

№№ 7,8/2012, Олег Петрук,  „100 років вивчення космічних променів”

Земля – планета Сонячної системи

Форма і розміри Землі

№4/2012 „На чому тримається земля?”

№5/2012 „Як стародавні люди уявляли собі землю?”

№ 12/2011, Надія Кріт, „Як виміряли Землю”

№ 2/2012, Ігор Чернецький,„Повторення дослідів Ератосфена у наш час”

Місяць – супутник Землі. Сонячні та місячні затемнення

 

№ 6/2009, Чак Бабіч, „Фотографуємо Місяць”

№ 4/2011, Марія Наводська,  „Чи сходить на Місяці Земля?”

 № 8/2011, Олександр Шевчук, „Такі несхожі серпики”

№ 5/2006, Сергій Зиков,  „Повне сонячне затемнення”

№ 6/2006, Дарія Біда, „Часткове місячне затемнення”

Вода на Землі. Властивості води. Три стани води. Кругообіг води.

№ 16/2012 „Досліджуємо воду”

№ 31/2012 „Новорічний подарунок”

№ 32/2013 „Сніг на полях”

№ 06/2013, Дарія Біда, „Скільки льоду на Землі?”

№ 4/2006;Ілля Гельфгат, „І знову про воду…”

№ 4/2011, Дарія Біда, „Кока-кола” на службі в юних експериментаторів”

№ 11/2012 (стор.15), „Що ти знаєш про воду?”

Вода – розчинник

№ 27/2012 „Хімічні досліди на кухні

 

Значення води у природі. Використання води людиною

№ 10/2013 „Вода і твоє здоров`я”

№ 06/2013, Дарія Біда, „Скільки льоду на Землі?”

Планета Земля як середовище життя організмів

Клітинна будова організмів

№ 20/2012 „Вересіль-зілля”

 

Умови життя на планеті Земля

 

№ 06/2013, Дарія Біда, „Скільки льоду на Землі?”

№№ 4,5/2013, Дарія Біда, „Чому змінюється клімат Землі?”

Різноманітність організмів

№ 10/2012 „Найбільші наземні тварини”

№ 4/2012 „Найдрібніша пташка”

№ 24/2012 „Як навчитися писати вірші”

№ 21/2012 „Бджілка-трудівниця”

№ 25, 26/2012 „Несправжні родичі”

№ 29/2012 „Як живуть мурахи?”

№ 32/2012 „Арктика”

№ 11/2013 „Пухнастий джмелик”

№ 25/2013 „Кімнатні рослини і твоє здоров’я ”

№ 26/2013 „Сад на підвіконні”

№ 11/2012, Тетяна Павленко, „Коштовності моря -діатомеї”

 

 

Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища

№ 22/2013 „Як тварини готуються до зими?”

№ 21/2013 „Як зимують дерева?”

№ 1/2012 „Потурбуйтесь про пернатих друзів”

 

 

 

Наземно-повітряне середовище, пристосування живих організмів до життя у ньому

 

№ 8/2012, Олеся Капачинська, Валерій Малощук, „Риби, жаби та інші слухачі”

 

№ 11/2012, Олеся Капачинська, Валерій Малощук, „Слух у ссавців”

№ 11/2012, Ірина Пісулінська, „Весільні феєрверки”

№ 10/2012, Олеся Капачинська, „Слух у птахів”

 

Водне середовище життя. Пристосування організмів до життя у воді

 

№ 8/2013, Ірина Пісулінська, „Злодюжки”

№№ 4,5/2013, Тетяна Остапенко, „Молюскове море”

№ 12/2012, Ірина Пісулінська, „Жива електрика”

№ 11/2012, Олеся Капачинська, Валерій Малощук, „Слух у ссавців”

№ 12/2011, Ірина Пісулінська, „Побачити у темряві”

 

Взаємозв’язки між організмами. Співіснування організмів

№ 21/2012 „Бджілка-трудівниця”

№ 28/2012 „Нерозлучні друзі”

№ 11/2013 „Пухнастий джмелик”

 

 

 

Угруповання організмів. Екосистеми

№ 23/2013 „Скарби  болота”

№ 24/2013 „Торф – неоціненне багатство”

 

№ 9/2012, Юрій Шивала, „”Український вулкан Кара-Даг”

№ 8/2012, Юрій Шивала, „”Байкал – перлина Сибіру”

№ 7/2012, Ігор Пирогов, „Азовське море: минуле і сьогодення”

№ 6/2012, Ігор Пирогов, „Азовське море: фауна і флора”                                                      

 

Рослинний і тваринний світ своєї місцевості

№ 6/2012 „Білий лелека”

№ 9/2012 „Найулюбленіше дерево в Україні”

№ 20/2012 „Вересіль-зілля”

№ 21/2012 „Бджілка-трудівниця”

№ 22/2012 „Одуд – птах 2012 року”

№ 29/2012 „Як живуть мурахи?”

№ 6/2013 „Первоцвіти”

№ 11/2013 „Пухнастий джмелик”

№ 14/2013 „Бджолоїдка звичайна – птах 2013 року”

№ 15/2013 „Правда й вигадка про їжака”

№ 7/2012, Олена Крижановська, „Кульбаба, або Диво-рослина”

№ 5/2012, Валерій Соболь, „Це не бджола, а справжнє медоносне чудо!”

№ 7/2012, Олена Крижановська, „Кульбаба, або Диво-рослина”

№ 12/2011, Андрій Бокотей, Наталія Дзюбенко, „Лісовий схимник”

№ 6/2011, Андрій Бокотей, „Войовнича блакитна синиця”

 

 

 

 

 

Практичне заняття. Ознайомлення з найпоширенішими й отруйними рослинами, грибами і тваринами своєї місцевості

№ 21/2013 (додаток), завдання „Гриби”

 

 

 

 

Червона книга України

№ 5/2013 „Червона книга України”

№ 5/2013 „Первоцвіти”

№ 7/2013 „Орхідеї”

№ 8/2013 „Жуки, занесені до червоної книги України”

№ 11/2013 „Пухнастий джмелик”

 

 

 

Заповідники, заказники, національні парки та їх значення для збереження природи Землі

 

№ 9/2012, Юрій Шивала, „”Український вулкан Кара-Даг”

№ 8/2012, Юрій Шивала, „”Байкал – перлина Сибіру”

№ 12/2013, Сім природних чудес України. Гранітно-степове Побужжя, Дністовський каньйон, Асканія-Нова

№ 11/2013, Сім природних чудес України. Медобори та Мармурова печера

№ 10/2013, Сім природних чудес України.  Синевир та Світязь

№ 9/2013, Сім нових чудес природи.  Амазонка та Амазонія

№ 8/2013, Сім нових чудес природи.  Бухта ХаЛонг

№ 7/2013, Сім нових чудес природи.  Водоспади Ігуасу

№ 6/2013, Сім нових чудес природи.  Острів Чеджуо

№ 5/2013, Сім нових чудес природи.  Національний парк „Комодо

№ 4/2013, Сім нових чудес природи.  Підземна ріка Пуерто-Принсеса

№ 3/2013, Сім нових чудес природи.  Столова гора

 

Міні-проект: Будь природі другом!

№ 1/2012 „Потурбуйтесь про пернатих друзів”

№ 2/2012 „Тату, зробімо годівницю! ”

№№ 7, 8/2012 „Історія одного лелеки”

№ 11/2013 „Пухнастий джмелик”

№ 14/2013 „Літо, літо, літечко!”

 

Вхід на сайт
Офіційна адреса

м. Шепетівка,
Хмельницька область, 30400, вул.Островського,42,
тел.:(03840)4-26-04,

e-mail:mmk26shm@i.ua

Пошук
Календар
«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Наші нагороди


І місце
в обласному конкурсі сайтів методичних кабінетів у Хмельницькій області
у 2016 році
(наказ ХОІППО
від 07.12.2016р. №191-но)

Приєднуйся!
Шепетівський міський методичний кабінет
Друзі сайту

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Хмельницької ОДА

Хмельницький ОІППО

Український центр оцінювання якості освіти

Вінницький регіональний центр оцінювання якості освіти

освітній портал Педагогічна преса

Хмельницький ОЦНТТУМ

Предметні олімпіади в Хмельницькій обл.

Сайт вчителів інформатики Хмельницької обл.

Хмельницька Інтернет-олімпіада з програмування

Шепетівська міська рада

Сайт м.Шепетівки
Погода
Погода в Україні Погода в Україні Погода в Україні
Визначні дати
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Шепетівський міський методичний кабінет © 2017
uCoz